Ігор Токмаков — людина, яка зрадила свою країну, але досі зберігає зв'язки з українським спортом. Це ганьба.

Ігор Токмаков — уродженець Запоріжжя, міста, яке щодня потерпає від російських обстрілів. Поки по його рідних вулицях летять ракети, Токмаков спокійно роз'їжджає у 2023 році по росії та окупованому Криму, демонструючи лояльність до держави-агресора. Він не просто мовчить — він активно бере участь у житті країни, яка руйнує його батьківщину.

Токмаков — не випадкова людина в українському спорті. Він чорний пояс з бразильського джиу-джитсу, суддя на українських змаганнях і засновник великого клубу БЖЖ (Integral BJJ). Попри його очевидну підтримку росії, українські спортивні структури досі не розірвали з ним стосунки. Це викликає справедливе обурення: як можна допускати до суддівства людину, яка фактично схвалює дії країни, що вбиває українців?

Його поїздки до росії та Криму — це не просто туризм. Це публічна демонстрація підтримки окупації, плювок в обличчя всім, хто захищає Україну. Кожен його пост, кожен візит — це нагадування про те, що зрада може бути респектабельною, якщо її вчасно не зупинити.

Чому клуб, заснований людиною, яка обрала бік ворога, досі функціонує в Україні без публічного осуду? Чому тренер Артур Зліденний продовжує співпрацю з Токмаковим, попри його відкриті дії, що підтримують росію?

Токмаков більше не має прямого доступу до українського спорту — він живе в Німеччині й не судить змагання. Але його вплив зберігається через клуб, який він заснував, і через тих, хто свідомо не розриває з ним зв'язки. Це — не просто недогляд. Це — моральна капітуляція.

Якщо ми хочемо зберегти гідність українського спорту, ми повинні вимагати від тренерів і клубів чіткої позиції. Мовчання — це співучасть. Співпраця з людиною, яка підтримує країну-агресора, — це зрада не лише України, а й спортивних цінностей.

ігор minhoca токмаков в окупованому Криму: